Где продают наркотики Партизанск Амфетамин СОЛЬ Меф COCAIN

Другие выпады описывать просто нет сил. Слишком много всякой херни уже успела случиться за этот год, но эта история, братаны, это что-то особенное. Помню, как будто вчера, я решил приколоться над своим другом-понтовирусом и отомстить ему за его постоянные надругательства.

Ну, вообщем, дело было так. Мы сидели с парнягами на диване, пили пуншик и орехали как положено. Все было вполне нормально, пока не пришла наша отвязная знакомая, которая в те времена занималась "закладками". Она таскала с собой всякие непотребности, типа геры, амфета и прочего добра. Я решил, что это идеальный момент для своей маленькой пеки, чтобы наказать этого понтовира-друга.

Я подошел к ней в тихом уголке, принесла деньги и разменяла на амфетамин. От геры и ореха у меня крышу сносило, а амфет был небольшим экспериментом. Что может пойти не так? Я подумал, что смешаю этот порошок с его обычной долей ореха и он просто не заметит ничего странного. У него все равно всегда рот сухой и промокашка в голове от постоянного дурмана.

Так вот, когда я получил свою порцию амфета, я вернулся на диван, где все еще бушевала эйфория от ореха и геры. Все были на своей волне, и я принялся смешивать амфет и орех в его стакане. Вроде все получилось неплохо, но тут меня переклинило и я решил усилить дозу.

Опять подошел к орехикам, насыпал еще щепоточку амфета и отхлебнул полстакана своего проклятого пунша с герой. Черт, я сам был уже на грани праха, но мне надоело просто смотреть, как он с умным видом бухает и выдает свои умные речи. В общем, я поднялся и сказал, что устал и что-то важное надо сделать. Я предложил ему закончить свою долю пунша и пойти чалдонить по городу.

Естественно, он был рад пойти вместе со мной. Кто бы не хотел шумно и нюхать свою любимую геру? Мы вышли на улицу, и я уже не мог сказать ни слова. Вся речь была стерта, и я просто ждал, когда он заметит, что в его орехах что-то не так.

Наконец, после десятого останова и курса нюханья в орех, он остановился и сказал мне, что чувствует себя как-то очень странно. Весь его лексикон сводился к двум словам: "что" и "делать". Я просто не мог сдержать смеха и рыгнул в его сторону, а он плюнул в меня и ушел прочь.

Вот такая история получилась, братаны. Я купил амфет и наказал своего друга за его понты. Все закончилось хорошо, хотя дружба с ним как-то пошатнулась. Я вспоминаю этот случай и всегда смеюсь до слез. Это было жаркое время, и я рад, что оно уже позади. Можно сказать, что это была наша с ним молодость, но такие всплески глупости лучше забыть и идти дальше, братаны!

Але, дорогі друзі, сьогодні я розповім вам дуже веселу історію про те, як я купила собі закладку, а потім вирішила відвідати зоопарк. Все почалось звичайно - я була в надзвичайно поганому настрої і вирішила заправити свого бенза з допомогою метадону. Так, так, саме так, світ моїх думок був заправлений цими бодрящими речовинами.

Так я і вирушила в наш справжній марафон, де кожна мить життя виглядала яскравою і незабутньою. Хаднаш, хаднаш, і я була в зоопарку. Зі сміливістю наркотично поправлених самураїв, я увійшла в вольєр левів. І що ви думаєте? Я зустріла там нашого короля джунглів - справжнього лева. Він дивився на мене сердечними, видурієвими очима.

І тут я зрозуміла, що моя закладка запрацювала на всю котушку. Я почала розмахувати руками як кристал гейзеру, бо чомусь в цей момент мені здавалося, що я можу покорити світ.

Танець перед левом був настільки вразливим, він був як музика, яку чуло тільки двоє - я сама і лев. І наша поєднана харизма створила щось неповторне, намагаючись злитися в єдине ціле. Так, я думала, що ми стали друзями.

Хах, але моя уява наркотичної дійсності розтріскалася, коли лев здер з мене шматок одягу і накинувся на мене.

Це було все, на що вистачило мені моєї закладки - на страх перед цим величним мамонтом лісових просторів. Я хотіла зробити щось незвичне, але вийшло все зовсім не так, як я планувала. Я розвернулася та побігла, як нещасний турист, якому платять за рекламу в обіймах льва.

Але мені довелося наркотично поправитися, щоб залишитися в живих. І коли я побачила цю сипучу картишку з кристалами - моє серце задрожало від радості. Я мала нову спробу, щоб звільнити себе від цього нелюдського лева. Я підійшла до клітки, витягнула руку та гаманця, а моя рука тремтіла, немов листок на вітрі.

Але тут я почула голос того, хто знає все про кристали і наркотичну залежність. "Стоп, наркомане комік! Чи ти справді думаєш, що тобі буде краще, якщо ти зануритися в цю бездонну прірву наркотиків? Це не виходить, нехай цей лев лишиться левом". Авдій підійшов до мене та відітнув мене зі світу наркотиків.

Та я повинен сказати, що він був правий. Ці наркотики - це не все в житті. Вони можуть зруйнувати все, що ти маєш. І навіть як комік наркоман, я повинен знати цю правду.

Отже, дорогі друзі, нехай ця історія буде нагадуванням для вас - не втягуйтесь в бліскучі примари наркотичної залежності. Життя - це запах квітів, гучний сміх друзів та радість простих речей. Не витрачайте свої дні на гамання кристалів та боротьбу з левами. Ви заслуговуєте на краще, ви заслуговуєте на життя, яке переповнюється насолодою та щастям!

Так що, хлопці, забули про лева, закиньте свої закладки, віддайте бензу назад наркотикам і відправляйтесь гамати в своєму віртуальному світі. Бо тільки так ви можете знайти себе та своє щастя. Гарного всім дня, друзі!